Сьогодні свята Церква вшановує преподобного Франциска Асизького.
Слуга Христовий розумів що доки залишається в тілі, є тільки подорожуючим, далеким від Бога, та Христа ради ставав цілковито байдужим до земних радостей і боячись втратити потіху від Того, кого полюбив понад усе, неустанно молився і жив у духовній присутності Бога. Чи ходив чи сидів, чи то був в келії чи поза нею, чи працював чи відпочивав, — його душа так палала молитвою, що здавалося, їй підвладні не тільки серце і тіло, але всі рухи і увесь час. Часто впадав в захоплення так, що не реагував на зовнішні подразники, цілковито не усвідомлюючи, що навколо нього відбувається.
(Святий Бонавентура про Святого Франциска)
Радуйтеся й веселітеся, браття і сестри, святкуючи пам’ять раба Божого і нашого наставника славного Франциска Асизького, його благий Господь прославив чудесами предивними, тож молися за нас блаженний Франциску, щоб і ми спаслися і разом з тобою в Царстві Божому, прославляли Отця Небесного.
Величаємо тебе, преподобний отче Франциску, і вшановуємо святу пам’ять твою, бо ти молиш за нас Христа, Бога нашого.